Чи можуть затримати за ухилення? Повноваження поліції та ТЦК

«Чи можуть затримати за ухилення» — це не просто емоційне запитання, а юридичний вузол із кількох різних понять: військовий обов’язок, правила військового обліку, адміністративне затримання та кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації. У повсякденній мові фразою «ухилення» часто називають будь‑яку конфліктну ситуацію з ТЦК чи поліцією, але з точки зору закону таке узагальнення неточне й може зіграти проти самої людини. Насправді варто розрізняти, коли йдеться тільки про порушення правил військового обліку, а коли — про повноцінний склад кримінального правопорушення за статтею 336 Кримінального кодексу України.

Ключова ідея проста: «чи можуть затримати за ухилення» залежить не від того, як виглядає людина на вулиці, а від наявності чітко визначених законом підстав і процедур. Поліція не має права просто так «хапати ухилянтів», спираючись на чутки чи припущення, — її повноваження обмежені законом «Про Національну поліцію» та процесуальними нормами КУпАП і КПК. ТЦК, своєю чергою, не є правоохоронним органом, не може самостійно здійснювати затримання, а діє через механізми оповіщення, ведення обліку, звернення до поліції та суду. Тому перше завдання військовозобов’язаного — зрозуміти, у якій саме площині він перебуває: адміністративній (порушення правил обліку) чи кримінальній (ухилення від призову під час мобілізації).

Другий важливий момент: «чи можуть затримати за ухилення» в кримінальному сенсі — це завжди історія про належно оформлений процес, а не про моментну перевірку на вулиці. Для притягнення за статтею 336 ККУ необхідно довести, що особа отримала повістку, була належним чином повідомлена про обов’язок з’явитися, не мала законних підстав для відстрочки і свідомо не виконала цей обов’язок. Сам факт того, що людина «не стоїть на обліку за місцем реєстрації» або «не живе за пропискою», ще не означає автоматичного кримінального «ухилення», хоча може тягнути адміністративні наслідки за порушення правил військового обліку. Саме тому так важливо розуміти різницю між «неправильно оформленим обліком» та «навмисною відмовою виконати прямий обов’язок за повісткою» — від цього залежить і рівень ризику, і можливі види відповідальності.

Яка різниця між «ухиленням» і порушенням правил військового обліку

У побуті фраза «ухиляється від армiї» часто використовується як універсальний ярлик, але для юриста різниця між «ухиленням» і простим порушенням правил військового обліку — принципова. Порушення правил військового обліку — це адміністративна історія: не став на облік, не повідомив про зміну місця проживання, роботи, сімейного стану, не з’явився за викликом ТЦК без поважних причин, але без стадії реального призову чи мобілізації. Такі дії зазвичай тягнуть адміністративну відповідальність за КУпАП (штрафи, фіксація порушення), але не тюремний строк.

Кримінальне «ухилення» — це вже інший рівень, який напряму пов’язаний зі статтею 336 Кримінального кодексу України. Йдеться про ситуацію, коли людину належним чином викликали для проходження військової служби під час мобілізації (через повістку, розписку, інші передбачені законом способи повідомлення), вона розуміла свій обов’язок, не мала законних підстав для відстрочки, але свідомо не з’явилася. Саме така сукупність обставин формує склад кримінального правопорушення, за яке передбачено реальне покарання у вигляді позбавлення волі, а не просто штраф.

На практиці якщо ти Військовозобов’язаний, це означає: поки мова йде лише про неактуальні дані в ТЦК, відсутність повідомлення про зміну місця проживання або одноразову неявку без оформленої повістки — це ще не «ухилення» в розумінні статті 336 ККУ. Однак такі порушення фіксуються, накопичуються, можуть стати підставою для активніших дій ТЦК та поліції, у тому числі для ініціювання розшуку й подальшого кримінального провадження, якщо особа системно ігнорує обов’язки. Тому питання «чи можуть затримати за ухилення» завжди треба розкладати на два рівні: за що саме вам закидають відповідальність — за неякісний облік (адмінштраф) чи свідомий зрив мобілізації (кримінал).

Повноваження поліції щодо військовозобов’язаних

Щоб реально відповісти на запитання «чи можуть затримати за ухилення», треба розуміти, що поліція не має «спеціального» мобілізаційного закону, а діє в межах закону «Про Національну поліцію», КУпАП та КПК. Її основні функції у військовій сфері — не ловити «ухилянтів» на вулицях, а забезпечувати публічний порядок, перевіряти документи, виконувати доручення інших органів (зокрема ТЦК та суду) і в окремих випадках здійснювати адміністративне затримання та доставлення. Усі ці дії повинні мати чітку правову підставу: посилання на конкретну статтю закону, яка дозволяє обмежувати вашу свободу пересування.

Поліцейські можуть зупинити особу для встановлення особи та перевірки документів, у тому числі військово‑облікових, якщо є визначені законом підстави сумніватися в правомірності її дій чи статусу. Якщо виявляються порушення правил військового обліку (наприклад, відсутність документів, дані не актуальні), поліцейські мають право скласти матеріали про адміністративне правопорушення, а в окремих випадках — здійснити адміністративне затримання і доставлення до ТЦК чи іншого органу для встановлення обставин. Проте навіть у такій ситуації вони зобов’язані роз’яснити причини затримання, права особи, оформити документи і не виходити за межі процесуальних строків та повноважень, визначених законом.

У кримінальних провадженнях щодо «ухилення від призову на військову службу під час мобілізації» за статтею 336 ККУ поліція зазвичай діє вже як орган досудового розслідування або виконавець ухвал суду. Тоді питання «чи можуть затримати за ухилення» перетворюється на класичну кримінальну процедуру: вручення повідомлення про підозру, можливий запобіжний захід, привід за ухвалою суду тощо — все це має відбуватися виключно за правилами КПК, а не за «внутрішніми» правилами ТЦК. Тому, коли поліцейський посилається на «ухилення», правильно попросити назвати конкретну статтю КУпАП чи ККУ, пояснити статус провадження і ваш процесуальний статус — це допоможе зрозуміти, що насправді відбувається і чи правомірне обмеження свободи.

Що можуть і чого не можуть робити ТЦК

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, сьогодні часто сприймаються як «силовий орган», але юридично це орган військового управління, а не поліція і не слідство. Основні повноваження ТЦК — вести військовий облік, здійснювати оповіщення (повістки), організовувати медогляди, приймати рішення про призов під час мобілізації та передавати матеріали до правоохоронних органів чи суду у випадку порушень. Вони не мають права самостійно затримувати людей на вулиці, застосовувати до них поліцейські заходи примусу чи проводити обшуки — для цього існують інші органи.

Попри мову «розшуку ухилянтів», офіційно Міністерство оборони неодноразово підкреслювало, що ТЦК не наділені повноваженнями здійснювати саме оперативно‑розшукову діяльність і залучають поліцію та інші служби лише у встановленому законом порядку. Тому відповідь на запитання «чи можуть затримати за ухилення працівники ТЦК» — ні, вони не мають окремого права на затримання, усе, що виходить за рамки оповіщення та обліку, має відбуватися через поліцію, суд чи інші компетентні органи. Працівники ТЦК можуть запропонувати проїхати до центру, вручити повістку, витребувати документи в межах закону, але будь‑яке фізичне примушування без участі поліції й належних процесуальних підстав фактично виходить за рамки їхніх повноважень.

Коли затримання вважається законним

Законним є лише те затримання, яке прямо передбачене КУпАП або КПК і здійснюється уповноваженим органом — у нашому випадку це Нацполіція, а не працівники ТЦК. Самі по собі інспектори ТЦК не мають права «хапати», силою заштовхувати в авто чи тримати людину без участі поліції та належно оформлених документів.

Адміністративне затримання можливе, якщо особа вчинила адмінправопорушення, зокрема порушила правила військового обліку (ст. 210 КУпАП) або законодавство про оборону та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП). У такому разі поліцейський складає протокол затримання за ст. 261 КУпАП і здійснює доставлення до ТЦК або відділку поліції в межах встановлених строків.

Затримання вважається незаконним, якщо:

• його ініціювали неуповноважені особи (працівники ТЦК без поліції, «добровольчі» патрулі тощо).​
• немає чіткої підстави (адмінправопорушення або кримінальний злочин) і оформлених процесуальних документів.​
• людину фактично утримують силою без можливості піти, не пояснюючи статусу та не надаючи копій документів.​

Якщо «проїхати до ТЦК» пропонують у форматі добровільного супроводу, це ще не затримання — ти маєш право відмовитись без застосування до тебе сили. Затримання починається з моменту, коли поліцейські прямо обмежують можливість залишити місце (словесно або фізично) та зобов’язані це належно задокументувати.​

Алгоритм дій, якщо зупинила поліція

Якщо тебе зупинили на вулиці чи в авто, перший крок — вимагати представитися і показати службове посвідчення поліцейського, а також уточнити підставу для зупинки. Спокійний, але чіткий запит «Назвіть, будь ласка, підставу зупинки і чи я затриманий?» одразу задає правильну юридичну рамку спілкування.​

Далі варто дотримуватися базового алгоритму:

1. З’ясувати статус.

• Запитай: «Я вільний чи затриманий? Якщо затриманий — за якою статтею?».​
• Якщо поліцейські говорять лише «для перевірки документів» — це ще не затримання, а превентивний захід у межах закону про поліцію.​

2. Документи.

• Пред’яви паспорт/ID, водійське (якщо ти водій), але не віддавай їх «у руки» без потреби — достатньо показати.​
• Військово-облікові документи ти можеш надати, якщо вони при тобі, але відсутність при собі не дорівнює автоматичному порушенню.

3. Участь ТЦК.

• Якщо поруч є працівники ТЦК, вимагай, щоб усі дії проводила саме поліція: протокол, пояснення, фіксація часу та місця.​
• Працівники ТЦК можуть оформлювати повістку, але затримувати й доставляти має право тільки поліція.​

4. Фіксація подій.

• Увімкни відеозапис на телефоні та повідом про це вголос — це цілком законно, якщо не заважаєш виконанню службових обов’язків.​
• За можливості попроси свідків залишитися й зафіксувати події або теж знімати.​

5. Адвокат і родичі.

• У разі фактичного затримання вимагай повідомити родичів або адвоката, а також внести відповідну відмітку до протоколу.​
• Якщо відмовляються надавати копію протоколу, запиши це на відео або зазнач у своїх поясненнях.​

Спокійний тон, відсутність образ та прямих звинувачень різко знижують ризик ескалації і водночас не позбавляють тебе законних інструментів захисту.​

Доставлення до ТЦК (процедура, документи, строки)

Доставлення до ТЦК можливе лише у визначених законом випадках і здійснюється поліцією — або за зверненням ТЦК, або в разі виявлення адмінправопорушення, пов’язаного з військовим обліком чи мобілізацією. Зазвичай підставою є порушення ст. 210 чи 210-1 КУпАП (правила військового обліку, законодавство про оборону й мобілізацію) та відповідне звернення ТЦК у електронній системі до Нацполіції.​

Ключові моменти процедури доставлення:

• Обов’язковий протокол затримання.
  Поліцейський повинен скласти протокол адмінзатримання за ст. 261 КУпАП із зазначенням часу, місця, підстав, даних особи та посадових осіб. Копію протоколу мають надати затриманому негайно, і він може внести свої зауваження та пояснення.​
• Обмежені строки.
  Адміністративне затримання допускається на строк, як правило, до трьох годин для встановлення особи та складання протоколу, а в окремих випадках — до доставки до відповідного органу (зокрема, ТЦК) і оформлення матеріалів. Тривале «утримання для з’ясування» без оформлення документів і повідомлення підстав є незаконним.​
• Роль ТЦК.
  У ТЦК можуть: уточнити військово-облікові дані, вручити повістку, направити на ВЛК, скласти матеріали про адмінправопорушення. Але рішення про кримінальне провадження ухвалює слідчий/прокурор, а не сам ТЦК; його функція — оформлення облікових і мобілізаційних дій.​

На практиці часто плутають «супровід» із «доставленням»: коли поліцейський пропонує «проїхати до ТЦК для звірки даних», без обмеження свободи це ще не затримання, і від такого «запрошення» можна ввічливо відмовитись. Якщо ж людину фактично не відпускають, перевозять силоміць чи без протоколу, такі дії можуть бути оскаржені як незаконне затримання.​

Адмін і кримінальна відповідальність (КУпАП vs ст. 336 ККУ)

Адміністративна відповідальність стосується порушень правил військового обліку та мобілізаційного законодавства, які не досягають рівня злочину. Типові статті:​

• ст. 210 КУпАП — порушення правил військового обліку (не постановка на облік, неоновлення даних, нез’явлення на виклик ТЦК тощо).​
• ст. 210-1 КУпАП — порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ігнорування мобзавдань, невиконання обов’язків під час мобілізації).​

Після змін 2024–2025 років штрафи суттєво посилили: у період воєнного стану вони для громадян можуть становити від 17 000 до 25 500 грн і більше залежно від повторності та статусу особи. При повторних порушеннях санкції ще зростають, а матеріали можуть стати підставою для подальших звернень до поліції або слідчих органів.​

Корисні офіційні джерела:
– Тексти законів (КУпАП, ККУ, профільні закони):
https://www.rada.gov.ua / розділ «Законодавство України»​
– Офіційні новини та роз’яснення Міноборони/КМУ щодо мобілізації:
https://www.kmu.gov.ua, приклад роз’яснення: https://www.kmu.gov.ua/news/minoborony-zminiuie-poriadok-oformlennia-vidstrochok-avtomatyzatsiia-prozorist-rezerv-bez-dovidok​

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації передбачена ст. 336 КК України і карається позбавленням волі (типово від 3 до 5 років, із тенденцією до посилення та появи суміжних статей на кшталт 336-2). Для настання кримінальної відповідальності потрібно довести:​

• наявність належно врученої повістки на відправку або мобілізаційного розпорядження;
• відсутність законних підстав для відстрочки;
• умисне нез’явлення (ухилення) після попередження про можливі наслідки.​

Поки мова про разове ігнорування виклику, неоновлення даних чи інше порушення — зазвичай йде про КУпАП і штрафи, навіть якщо до цього підключається поліція й відбувається доставлення до ТЦК. Кримінальна площина починається, коли фіксується стійке умисне ухилення від виконання обов’язку пройти службу за мобілізацією після належного попередження.​

Типові помилки + міні‑гайд «як говорити по закону, але без конфлікту»

Найпоширеніша помилка — або повна пасивність («мовчати й підписувати все»), або агресія й конфлікт, що лише погіршують ситуацію. Люди часто не уточнюють свій статус (чи вони затримані), не вимагають протоколів і копій документів, а потім складно щось оскаржити.​

Інша типова помилка — підписання повісток, протоколів або «згод» на щось, не читаючи, під тиском фраз «це просто формальність» або «так треба, інакше буде гірше». Так само небезпечно давати усні пояснення, які можна трактувати як визнання умисного ухилення, без консультації з юристом.​

Міні‑гайд, як говорити по закону й без конфлікту:

• Говори спокійно й короткими фразами.
  «Будь ласка, представтеся і покажіть посвідчення»;
  «Скажіть, будь ласка, чи я затриманий? Якщо так — за якою статтею?».​
• Уточнюй правову підставу.
  «Прошу уточнити правову підставу ваших дій та посилання на норму закону».​
  Це звучить коректно, але демонструє, що ти орієнтуєшся в своїх правах.
• Проси документи й копії.
  «Прошу надати мені копію протоколу/повістки, щоб я міг її перевірити та, за потреби, оскаржити».​
  Не відмовляйся бездумно від підпису — замість цього пиши: «Не згоден, прошу долучити мої пояснення».
• Фіксуй, але не провокуй.
  Спокійно ввімкни відеозапис і повідом, що робиш це для фіксації обставин, а не «щоб викласти в інтернет».​
  Уникай образ, погроз і сарказму — усе це може бути використано проти тебе.
• Використовуй право на адвоката.
  У разі затримання скажи: «Прошу надати можливість зв’язатися з адвокатом і близькими».​
  Якщо юридичної допомоги немає, намагайся не давати розлогих пояснень щодо «чому не прийшов» чи «чому не ставав на облік» до консультації.

Такий стиль спілкування дозволяє максимально захистити себе юридично, не переходячи у відкритий конфлікт і мінімізуючи ризик ескалації.​

Система мобілізації та військового обліку в Україні постійно змінюється, а разом з нею змінюються й вимоги до громадян, розміри штрафів та механізми взаємодії між ТЦК і поліцією. У таких умовах головне завдання — не уникнути обов’язків будь-якою ціною, а діяти свідомо, у правовому полі й розуміти, де закінчуються повноваження державних органів і починаються твої права.​

Знання базових норм КУпАП і КК, порядку затримання та доставлення до ТЦК дає змогу відрізнити законну вимогу від зловживань і вчасно реагувати на порушення. При цьому ввічливий, структурований діалог із поліцейськими та працівниками ТЦК майже завжди ефективніший за скандали, взаємні погрози чи «юридичні батли» на емоціях.​

Якщо ситуація виходить за рамки «рутинної перевірки», доцільно одразу подбати про фіксацію всіх дій та консультацію з юристом або системою безоплатної правової допомоги. Кожен підписаний документ, кожне слово в поясненнях і кожна дія в моменті можуть стати вирішальними в подальшому адмін- чи кримінальному провадженні.​

Повага до власної гідності, грамотне посилання на закон і готовність виконувати обґрунтовані вимоги держави — це не взаємовиключні речі, а елементи однієї дорослої позиції. Саме вона допомагає пройти через перевірки, виклики до ТЦК і навіть конфліктні епізоди з мінімальними ризиками для себе й без зайвих нервів.​

Якщо потрібна індивідуальна консультація юриста, скористайся системою безоплатної правничої допомоги:
– Головний сайт: https://legalaid.gov.ua
– Контакт‑центр 0 800 213 103: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/pro-bezoplatnu-pravovu-dopomogu-bpd/kontakt-czentr

FAQ: Чи можуть затримати за ухилення

Корисні офіційні ресурси

– Верховна Рада України (актуальні тексти законів): https://www.rada.gov.ua
– Кабінет Міністрів України / новини Міноборони: https://www.kmu.gov.ua
– Система безоплатної правничої допомоги: https://legalaid.gov.ua
– Офіційний сайт Президента (укази про мобілізацію, воєнний стан): https://www.president.gov.ua​

Що таке електронний суд.