Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки: що це, функції, права та обов’язки громадян

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — це одна з ключових інституцій оборонної системи України, яка сьогодні перебуває у фокусі уваги практично кожного громадянина. Після початку повномасштабної війни кількість запитів про роботу ТЦК та СП зросла у десятки разів, адже саме ці центри відповідають за мобілізацію, ведення військового обліку та соціальну підтримку військовослужбовців і їхніх родин. Проте через величезну кількість чуток, домислів та фейків багато людей мають хибне уявлення про те, що таке ТЦК, які повноваження вони мають і що є законним, а що — ні.

У цьому матеріалі ми глибоко та структуровано розглянемо всі аспекти діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, спираючись виключно на офіційні нормативні акти, зокрема:

• Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12
• Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12
• Постанови Кабінету Міністрів України
• Накази Міністерства оборони

Головна мета статті — пояснити простими словами, що таке територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, для чого він створений, які функції виконує та які права мають громадяни у взаємодії з ним. Матеріал також міститиме практичні приклади, корисні поради й посилання на державні ресурси, які допоможуть розібратися у складних питаннях мобілізації та військового обліку.

Ми розглянемо:

• як створювалися ТЦК;
• чим вони відрізняються від старих військкоматів;
• які повістки справді існують;
• у яких випадках дії працівників ТЦК є законними, а де — ні;
• як проходить ВЛК;
• яку соціальну підтримку може отримати військовослужбовець або його сім’я;
• і як перевіряти всю інформацію лише через офіційні джерела.

Стаття написана у форматі легкого, живого викладу, але з максимальною юридичною точністю, щоб кожен читач отримав повне й достовірне уявлення про діяльність ТЦК та СП.

Що таке територіальний центр комплектування та соціальної підтримки

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — це державна структура, яка виконує функції військового обліку, мобілізації, підготовки резерву та соціального забезпечення військовослужбовців. По суті, саме ТЦК є тією ланкою, яка поєднує громадян із системою оборони держави. Від їхньої роботи залежить якість мобілізаційних процесів, прозорість процедур, своєчасність ведення облікових даних та ефективність соціального супроводу військових.

Офіційне визначення діяльності ТЦК міститься в низці нормативних документів, зокрема у Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Посилання на документ:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-2020-%D0%BF

Згідно з цим положенням, ТЦК та СП є правонаступниками колишніх військових комісаріатів, але з істотно розширеним функціоналом. Окрім мобілізаційної роботи, вони виконують важливу соціальну функцію: забезпечують оформлення пільг, статусів і виплат військовослужбовцям та членам їхніх сімей, займаються питаннями збереження прав та гарантій українських захисників.

Чим ТЦК відрізняється від військкоматів?

Головна відмінність — у підході та структурі. Якщо військкомати були більш «військовими» органами, то ТЦК працюють у змішаному форматі: військовослужбовці + цивільні спеціалісти, які відповідають за соціальні, адміністративні та організаційні процеси. Це дозволяє підвищити якість послуг та зробити роботу більш прозорою.

Основні напрямки діяльності ТЦК та СП:

• ведення військового обліку чоловіків віком 16–60 років;
• мобілізація та призов;
• проведення уточнення даних військовозобов’язаних;
• організація проходження ВЛК;
• супровід військовослужбовців;
• оформлення соціальних виплат і статусів (УБД, сім’ям загиблих тощо);
• робота з резервістами;
• забезпечення взаємодії з місцевими органами влади, поліцією та іншими державними структурами.

У воєнний час до їхніх функцій також входить оперативна передача військовозобов’язаних до центрів підготовки та військових частин. Ця діяльність чітко регламентована Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12).

Простими словами

ТЦК — це державна інституція, яка:

• обліковує;
• формує резерв;
• мобілізує;
• направляє на навчання та службу;
• надає соціальну підтримку.

Це не «каральний орган», як часто вважають через фейки в соцмережах. Його діяльність має чіткі правові рамки, які можна і потрібно знати, щоб уникати непорозумінь. У наступних розділах ми детально розберемо всі функції та процедури, щоб дати максимально прозору картину.

Історія створення ТЦК та СП

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — це не просто нова назва старого військкомату. Це результат комплексної реформи, яка розпочалася ще у 2019 році, коли Україна почала модернізувати систему військового обліку та мобілізації відповідно до стандартів НАТО. Реформа була офіційно закріплена постановою Кабінету Міністрів України № 1549 від 23.09.2020 року, яка визначила нові підходи до організації роботи цих установ. Документ доступний за посиланням:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-2020-%D0%BF

Чому виникла потреба в реформі?

Старі військкомати фактично працювали за моделями, що залишилися ще з радянських часів. Це означало:

• застарілу структуру та підходи;
• відсутність чітких процесів та прозорості;
• перевантаження військових спеціалістів завданнями, які мали виконувати цивільні;
• неефективну комунікацію з громадянами;
• низьку якість адміністративних послуг.

Після початку війни у 2014 році стало зрозуміло, що система не готова ефективно забезпечувати оборонні потреби країни. Тому Міноборони ухвалило рішення про реформування цієї сфери.

Як формувалися ТЦК?

Процес створення нових центрів був поетапним:

1. Аудит роботи військкоматів.
   Визначали, які функції виконуються неефективно, де є дублювання або бюрократичні «вузькі місця».
2. Перехід на змішану модель персоналу.
   На відміну від військкоматів, у ТЦК працюють не лише військові, а й цивільні фахівці — юристи, соціальні працівники, аналітики.
3. Цифровізація.
   Почався процес оцифрування облікових даних, який триває й сьогодні. Міністерство оборони поступово переводить бази даних у новий електронний реєстр (ОЦВІ), хоч і не в усіх регіонах цей процес завершено.
4. Створення соціального напряму.
   У військкоматів такої функції не було. ТЦК отримали завдання:
   • оформлення статусів,
   • перевірка документів сімей загиблих,
   • допомога родинам військових,
   • робота з компенсаціями.

Чому ця реформа важлива?

Сучасний ТЦК — це інституція, яка має працювати за принципами сервісних служб, а не як каральний орган. І хоча на практиці система все ще вдосконалюється, реформа створила законодавчий фундамент для переходу до:

• прозорих процедур;
• чіткої відповідальності;
• цифрового військового обліку;
• належної соціальної підтримки військових;
• кращої взаємодії з місцевими громадами.

Як війна вплинула на розвиток ТЦК?

Після 24 лютого 2022 року навантаження на ТЦК зросло у десятки разів. Особливо це стосувалося:

• уточнення даних військовозобов’язаних,
• мобілізаційної роботи,
• організації ВЛК,
• координації з військовими частинами,
• забезпечення виплат родинам загиблих.

У швидких умовах війни реформа прискорилася, що призвело до створення нових процедур, інструкцій, наказів МОУ, а також масштабної цифровізації обліку.

Історія ТЦК — це історія адаптації оборонної системи України до нових викликів, війни та сучасних стандартів. У наступних розділах ми розберемо не лише те, як ці центри працюють сьогодні, а й те, як громадяни можуть грамотно взаємодіяти з ними, знаючи свої права і обов’язки.

Основні функції територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує широкий спектр функцій, які охоплюють як військову, так і соціальну сфери. Це не одна установа з одним напрямом діяльності — фактично ТЦК працює як багатофункціональний сервісно-адміністративний центр, де об’єднано процеси мобілізації, ведення обліку, оформлення соціальних гарантій, роботи з резервом та організаційної взаємодії з іншими державними структурами. Усі ці функції регламентовані Положенням про ТЦК та СП:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-2020-%D0%BF

Нижче — повний огляд ключових напрямів роботи ТЦК та СП із детальними поясненнями.

---

1. Ведення військового обліку

Одна з базових функцій — формувати та підтримувати актуальну інформацію про всіх військовозобов’язаних, призовників і резервістів.
Військовий облік включає:

• прийняття на облік хлопців, які досягли 17–18 років;
• перереєстрацію всіх військовозобов’язаних у разі зміни місця проживання, роботи, сімейного статусу;
• перевірку документів та актуалізацію даних у реєстрах;
• ведення обліку осіб, які перебувають у резерві.

Ця інформація критично важлива для обороноздатності країни, оскільки дозволяє державі планувати мобілізаційні можливості, прогнозувати потреби та оперативно реагувати на загрози.

---

2. Мобілізаційна робота

У воєнний час мобілізація є однією з ключових функцій ТЦК. Сюди входить:

• вручення повісток;
• проведення уточнення даних;
• направлення на ВЛК;
• оформлення документів для зарахування до військової частини;
• організація відправки військовозобов’язаних до навчальних центрів.

Усі ці дії регламентуються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12

Важливо: мобілізація — це не хаотичний процес. У ТЦК існують чіткі облікові списки, графіки призову, етапи проходження кожної людини. Саме кожний етап документується та фіксується.

---

3. Організація проходження ВЛК (військово-лікарської комісії)

ТЦК спрямовує військовозобов’язаних до медичних закладів для визначення їхньої придатності до військової служби.
До функцій входить:

• формування направлення на ВЛК;
• збір медичних документів;
• реєстрація рішень комісії;
• оформлення висновків про придатність, тимчасову непридатність або обмежену придатність.

Рішення ВЛК є підставою для мобілізації, отримання відстрочки, визначення категорії служби.

---

4. Соціальна підтримка військовослужбовців та їхніх сімей

Це одна з ключових відмінностей ТЦК від старих військкоматів.
Сюди входить:

• оформлення статусу учасника бойових дій;
• допомога сім’ям загиблих;
• підтвердження документів для виплат;
• супровід військових, які отримали поранення;
• оформлення довідок для лікарняних, компенсацій, реабілітаційних програм.

Цікавр про те: Як зареєструвати шлюб якщо наречений військовий

Соціальний напрям регламентовано законами:

• «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12
• Постанови КМУ щодо виплат

---

5. Формування та підготовка оперативного резерву

ТЦК відповідає за:

• облік резервістів;
• укладення контрактів резерву;
• підготовку та скликання резервістів;
• організацію навчальних зборів;
• взаємодію з військовими частинами щодо підготовки особового складу.

---

6. Співпраця з іншими органами влади

ТЦК взаємодіють із:

• Нацполіцією;
• медичними установами;
• органами місцевого самоврядування;
• реєстраційними службами;
• судами;
• Міноборони та Генштабом.

Ця співпраця необхідна для обміну інформацією та швидкої організації мобілізаційних заходів.

---

7. Інформаційно-роз’яснювальна робота

Працівники ТЦК мають пояснювати:

• порядок мобілізації;
• правила військового обліку;
• законні способи вручення повісток;
• права та обов’язки військовозобов’язаних.

У багатьох регіонах ТЦК вже проводять публічні брифінги, розміщують офіційні роз’яснення на сайтах ОВА.

---

Усі ці функції роблять ТЦК центром оборонного менеджменту, який поєднує військові та соціальні задачі. У наступному розділі ми детально розглянемо структуру ТЦК та СП та пояснимо, хто за що відповідає всередині цього органу.

Структура ТЦК та СП

Структура територіального центру комплектування та соціальної підтримки побудована таким чином, щоб охопити всі напрями діяльності — від мобілізаційної роботи до надання соціальних послуг. Кожний відділ має чіткі повноваження, затверджені Положенням про ТЦК та СП, а організаційна структура максимально адаптована до умов воєнного стану та роботи з великою кількістю військовозобов’язаних.
Офіційний документ із описом структури:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-2020-%D0%BF

Нижче — докладний огляд, який допоможе зрозуміти, хто саме за що відповідає всередині ТЦК та СП.

---

1. Керівництво ТЦК та СП

На чолі кожного ТЦК стоїть начальник центру. Це військовослужбовець Збройних Сил України, який:

• організовує мобілізаційну та облікову роботу;
• відповідає за правомірність дій працівників;
• координує співпрацю з поліцією, медичними структурами, органами влади;
• ухвалює управлінські рішення в умовах воєнного стану.

У начальника є заступники — як військові, так і цивільні, залежно від профілю роботи.

---

2. Відділ військового обліку та бронювання

Це один із найбільш навантажених підрозділів. Він відповідає за:

• постановку на облік;
• ведення облікових карток;
• внесення змін у відомості в разі переїзду, зміни роботи, отримання освіти;
• бронювання військовозобов’язаних для підприємств, що критично важливі для держави;
• взаємодію з роботодавцями.

Саме працівники цього відділу найчастіше взаємодіють із громадянами.

---

3. Мобілізаційний відділ

У період воєнного стану цей відділ працює 24/7. До його функцій входить:

• розподіл повісток і контроль їхнього вручення;
• формування команд на мобілізацію;
• підготовка документів для відправлення до військових частин;
• координація перевезення мобілізованих;
• робота з резервом.

Саме цей відділ готує списки мобілізаційних ресурсів на підставі облікових даних.

---

4. Відділ соціальної та правової підтримки

Цей підрозділ відповідає за:

• оформлення статусу УБД;
• роботу з сім’ями загиблих (перевірка документів, оформлення виплат, координація з соцзахистом);
• оформлення документів для компенсацій, реабілітаційних програм, лікарняних;
• надання консультацій щодо прав військових;
• ведення справ військових, які отримали поранення.

Це критично важливий відділ, який напряму впливає на забезпечення прав військовослужбовців.

---

5. Медичний відділ та взаємодія з ВЛК

У багатьох ТЦК є власний медичний підрозділ, який:

• організовує направлення на ВЛК;
• готує медичні картки для проходження огляду;
• перевіряє достовірність медичних документів;
• взаємодіє з комісіями та лікарнями.

У великих містах ВЛК може бути окремою структурою, але працює у тісній кооперації з ТЦК.

---

6. Адміністративно-господарський та фінансовий відділи

Ці підрозділи забезпечують:

• технічну роботу центру;
• ведення документації;
• транспортне забезпечення;
• підготовку наказів;
• звітність;
• фінансове та матеріальне забезпечення.

Це «невидимий фронт» ТЦК, без якого жоден процес фізично не може функціонувати.

---

7. Охорона, чергова служба, групи швидкого реагування

В умовах війни ТЦК отримали додаткові підрозділи:

• групи охорони та оборони;
• мобільні групи (для реагування на порушення обліку);
• чергову частину.

Ці групи працюють у взаємодії не тільки з поліцією, а й з військовими частинами регіону.

---

Структура ТЦК та СП — це комплексна система, де кожен відділ відповідає за свій напрям і взаємодіє з іншими. Від мобілізації до соціального захисту — кожен процес має своїх відповідальних осіб, чітко закріплені повноваження та юридичні рамки. Розуміння цієї структури допомагає громадянам орієнтуватися в тому, куди звертатися у конкретних ситуаціях та хто за що відповідає.

Військовий облік у ТЦК та СП

Військовий облік — це основа всієї роботи територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Саме завдяки актуальним даним держава може планувати мобілізацію, резерв, розподіл фахівців за військовими спеціальностями та забезпечувати обороноздатність країни. Облік регулюється Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12
та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2022-%D0%BF

Нижче — повний та детальний огляд того, як працює військовий облік у ТЦК, хто зобов’язаний стати на облік, які документи потрібні та чому важливо підтримувати свої дані в актуальному стані.

---

1. Хто підлягає військовому обліку?

Відповідно до законодавства на військовий облік мають стати:

• призовники — хлопці 17–27 років (станом на визначену законодавством межу, яка може змінюватися);
• військовозобов’язані — чоловіки 18–60 років, а також жінки окремих спеціальностей (медики, фармацевти, зв’язківці, ІТ-спеціалісти певних напрямів — перелік затверджений МОУ);
• резервісти — громадяни, які підписали контракт служби у резерві.

Також окремій категорії військового обліку підлягають особи, які служили та були звільнені зі Збройних Сил.

---

2. Як відбувається постановка на військовий облік?

Процес виглядає наступним чином:

1. Збір необхідних документів (паспорт, ІПН, документи про освіту, трудовий договір, медичні документи).
2. Візит до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації або фактичного проживання.
3. Заповнення облікової картки та внесення інформації до реєстру.
4. Отримання приписного або військово-облікового документа.
5. Перевірка медичних документів і визначення військово-облікової спеціальності.

Усе це займає від 15 до 60 хвилин залежно від регіону.

---

3. Які документи потрібні для військового обліку?

Стандартний пакет документів включає:

• паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);
• документи про освіту;
• свідоцтво про шлюб/розлучення;
• свідоцтва про народження дітей;
• медичні документи (виписки, діагнози, довідки).

Офіційний перелік — у постанові КМУ № 921.

---

4. Оновлення даних військового обліку

Законом передбачено, що військовозобов’язані повинні протягом 7 днів повідомити ТЦК про:

• зміну місця проживання;
• зміну сімейного стану;
• зміну місця роботи;
• отримання нового паспорта;
• зміну контактного номеру;
• зміну освіти;
• погіршення чи поліпшення здоров’я.

Такі вимоги існують не через бюрократію — це питання обороноздатності країни. Актуальні дані дозволяють уникнути хаосу під час мобілізації.

---

5. Відповідальність за порушення правил обліку

За ненадання інформації або ухилення від обліку передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність:

• Стаття 210 та 210-1 КУпАП — штрафи;
• Стаття 336 ККУ — відповідальність за ухилення від мобілізації.

Посилання на документи:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

---

6. Чому важливо підтримувати військовий облік актуальним?

Причин кілька:

• актуалізація даних захищає громадянина від неправомірних рішень;
• дозволяє правильно визначити придатність до служби;
• дає можливість уникнути помилок у документах (що часто стає причиною проблем при мобілізації);
• забезпечує можливість бронювання;
• дозволяє ТЦК правильно формувати мобілізаційні списки.

Більшість конфліктних ситуацій між громадянами і ТЦК виникає саме через застарілі дані.

---

7. Приклад ситуації з практики

Громадянин змінив місце проживання, але не повідомив про це ТЦК. Через це:

• повістки надсилалися за старою адресою;
• у системі він значився як «той, що не з’явився»;
• було складено протокол про адміністративне порушення.

Після оновлення даних проблема була вирішена, але штраф довелося сплатити.

---

Військовий облік — це не покарання і не інструмент тиску. Це важливий елемент оборонної системи держави, який дозволяє належним чином планувати мобілізацію та забезпечувати права військовозобов’язаних. Чіткі правила, офіційні джерела та правильне розуміння процесів допомагають уникати конфліктів і діяти в межах закону.

Як працює мобілізація через ТЦК та СП

Мобілізація — одна з ключових функцій територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вона не обмежується врученням повісток, як часто помилково вважають. Це складний, багатоступеневий процес, який регулюється законом і включає низку процедур, спрямованих на забезпечення оборони держави в умовах воєнного стану.
Усі аспекти мобілізації регламентуються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12

У цьому розділі розглянемо покроково, як саме працює мобілізація через ТЦК та СП: від моменту виклику громадянина до відправки у військову частину або на підготовку.

---

1. Уточнення даних військовозобов’язаних

Перед мобілізацією ТЦК проводить уточнення облікових даних. Це означає:

• перевірку місця проживання;
• уточнення сімейного стану;
• актуалізацію освіти та спеціальності;
• перевірку стану здоров’я;
• уточнення місця роботи (для бронювання);
• перевірку наявності підстав для відстрочки.

Офіційна мета цього етапу — визначити, чи може особа бути мобілізована, і якщо так, то в якому статусі.

---

2. Вручення повістки

Повістка може бути вручена:

• за місцем проживання;
• за місцем роботи;
• на вулиці — але лише після встановлення особи та занесення даних до акту;
• у ТЦК після запрошення.

Способи вручення регламентує Постанова КМУ № 1487:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF

Види повісток:

• для уточнення даних;
• на проходження медичної комісії (ВЛК);
• на відправку до військової частини.

Повістка не завжди означає мобілізацію — у більшості випадків це лише запрошення для перевірки інформації.

---

3. Проходження ВЛК

Після уточнення даних особа отримує направлення на ВЛК.
Медична комісія визначає:

• придатність;
• тимчасову непридатність (з повторним оглядом через 6–12 місяців);
• обмежену придатність;
• непридатність.

Рішення ВЛК є одним із ключових документів при мобілізації. Порядок роботи ВЛК регулюється:

• Наказом МОУ № 402
  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1363-14

---

4. Розподіл за військово-обліковими спеціальностями (ВОС)

Після визначення придатності ТЦК формує рекомендації щодо:

• роду військ;
• спеціальності;
• необхідної підготовки;
• конкретної військової частини.

Враховуються:

• освіта;
• професійний досвід;
• досвід військової служби;
• технічні навички;
• стан здоров’я.

Це робиться для того, щоб особу максимально ефективно використати у військах.

---

5. Відправка до навчального центру або частини

Це заключний етап мобілізації, який проходить у кілька кроків:

1. Формування мобілізаційної команди.
2. Медичний огляд перед відправкою (коротка перевірка стану здоров’я).
3. Отримання екіпіровки (за потреби).
4. Відправка у супроводі відповідальних осіб.

Зазвичай мобілізованих спочатку направляють до навчальних центрів, де вони проходять підготовку протягом 2–8 тижнів.
У деяких випадках (наприклад, при наявності досвіду) особу можуть відправити одразу у військову частину.

---

6. Хто не підлягає мобілізації?

Підстави для відстрочки або звільнення від мобілізації визначені статтями Закону № 3543-XII. Серед основних:

• інвалідність;
• догляд за особою з інвалідністю 1 групи;
• наявність трьох і більше дітей;
• родич, який загинув під час служби;
• бронювання підприємством.

Усі ці підстави повинні підтверджуватися документально.

---

7. Чому мобілізація відбувається саме через ТЦК?

Причин три:

1. Єдиний центр обліку та організації процесу.
2. Синхронізація з військовими частинами.
3. Контроль за соціальним супроводом мобілізованих.

Це дозволяє уникнути хаосу та забезпечити системність.

---

8. Практичний приклад мобілізації

Чоловік отримав повістку для уточнення даних. Після оновлення інформації його направили на ВЛК. Комісія визнала його придатним, визначила відсутність протипоказань до служби.
Після цього ТЦК сформував направлення до навчального центру. Протягом 10 днів чоловік пройшов підготовку і був розподілений у підрозділ, який відповідає його цивільній спеціальності — механік-водій.

---

Мобілізація — це системний, юридично регламентований процес, який складається з кількох етапів: уточнення даних → медкомісія → визначення спеціальності → направлення до частини. Розуміння цього алгоритму допомагає уникати страхів, фейків і маніпуляцій, а також знати свої права на кожному етапі.

Повістки ТЦК: види, порядок вручення

Повістка — це офіційний документ, який видається територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виклику громадянина з певною метою. Слід чітко розуміти, що сама по собі повістка не є автоматично мобілізацією, і її отримання не означає, що людину негайно відправлять на фронт. Закон чітко регламентує види повісток, порядок їх вручення, підстави та права громадянина.

Питання вручення повісток регулюються:

• Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:
  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12
• Постановою Кабінету Міністрів № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку»:
  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF
• Порядком проведення оповіщення, затвердженим Міноборони.

Нижче — детальний аналіз кожного виду повісток та законних правил вручення.

---

1. Види повісток ТЦК та СП

Існує три основні види повісток, і кожна має своє призначення.

---

1) Повістка для уточнення даних

Це найпоширеніший вид документа.

Вона видається для того, щоб громадянин:

• поновив інформацію про місце проживання;
• повідомив про зміну сімейного стану;
• надав дані про роботу;
• підтвердив наявність/відсутність підстав для відстрочки;
• передав додаткові документи;
• оновив медичні дані.

Ця повістка не означає мобілізацію, а лише виклик для актуалізації інформації.

---

2) Повістка на проходження ВЛК

Вона видається тим, хто вже пройшов уточнення даних або за результатами первинної перевірки.

Таку повістку видають, коли є потреба:

• визначити придатність до військової служби;
• оцінити стан здоров’я;
• підтвердити або скасувати підстави для відстрочки;
• встановити військово-облікову спеціальність.

Рішення ВЛК є юридично значущим документом.

---

3) Повістка на відправку до військової частини

Це вже мобілізаційна повістка, яку особа отримує після:

• уточнення даних;
• проходження ВЛК;
• визначення спеціальності;
• формування мобілізаційної команди.

Це означає, що людину офіційно включено до списку осіб, які мають бути відправлені на підготовку або до військової частини.

---

2. Хто має право вручати повістки

Повістки можуть вручати:

• працівники ТЦК;
• представники органів місцевого самоврядування;
• керівники підприємств (у разі вручення за місцем роботи);
• співробітники Нацполіції — лише за участю представника ТЦК;
• уповноважені особи, зазначені у розпорядженні ТЦК.

Важливо: поліцейські не мають права самостійно вручати повістки.

---

3. Законні місця та способи вручення

Повістка може бути вручена:

• за місцем реєстрації;
• за фактичним місцем проживання;
• на роботі;
• у ТЦК;
• у громадських місцях — але лише після встановлення особи документами.

Процедура встановлення особи регулюється Законом України «Про Національну поліцію»:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19

Без встановлення особи вручення повістки є незаконним.

---

4. Як має відбуватися вручення повістки

Правильна процедура:

1. Особу зупиняють і просять пред’явити документи.
2. Особу ідентифікують.
3. Складають акт або відмітку у реєстрі вручення.
4. Передають повістку у двох примірниках.
5. Громадянин підписує один примірник.
6. Другий забирає для себе.

Без підпису вважається, що повістку не вручено, хоча факт відмови від підпису може бути зафіксований актом.

---

5. Відмова від отримання повістки

Якщо громадянин відмовляється:

• складається акт про відмову;
• підписують два свідки;
• повістка вважається врученою.

Цей пункт прямо передбачено Постановою № 1487.

---

6. Чи можуть вручити повістку без документів?

Ні.
Без встановлення особи, згідно зі ст. 32 Закону «Про Нацполіцію», поліцейський не має права передавати людину працівнику ТЦК.
Встановлення особи — це юридична гарантія, без якої процес буде визнано незаконним.

---

7. Типові міфи про вручення повісток

Міф 1: «Повістки можуть вручати будь-хто».
➡ Ні, лише уповноважені особи.

Міф 2: «Несанкціоноване вручення автоматично означає мобілізацію».
➡ Ні, це лише виклик.

Міф 3: «Поліція може затримати людину й одразу передати у військову частину».
➡ Ні, поліцейський не має таких повноважень.

---

8. Практичний приклад

Чоловік отримав повістку в ТЦК під час оновлення даних. Він вважав, що його мобілізують одразу.
Насправді процес виглядав так:

1. оновив дані;
2. через тиждень отримав повістку на ВЛК;
3. після ВЛК виявили тимчасову непридатність на 6 місяців;
4. мобілізації не було.

Це типовий випадок: повістка ≠ мобілізація.

---

Повістка — це лише один із документів мобілізаційного процесу. Її вручення строго регламентовано законом, і громадянин має право вимагати дотримання всіх процедур. Знання видів повісток та їхніх юридичних наслідків дозволяє уникнути хвилювань та дій на основі чуток чи фейків.

ВЛК та її роль у роботі ТЦК

Військово-лікарська комісія (ВЛК) — один із найважливіших етапів взаємодії громадянина з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Саме ВЛК визначає, чи може людина бути мобілізована, у якому роді військ вона може служити та чи є в неї підстави для відстрочки за станом здоров’я.
Порядок роботи ВЛК визначається Наказом Міністерства оборони України №402:
👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1363-14

Нижче — докладне пояснення, як працює ВЛК, які документи потрібно подавати, які права має громадянин і які типові помилки трапляються у цьому процесі.

---

1. Що таке ВЛК і навіщо вона потрібна?

ВЛК — це спеціальна комісія лікарів, яка проводить медичний огляд військовозобов’язаних, резервістів і мобілізованих.
Основна мета комісії:

• визначити придатність або непридатність до військової служби;
• встановити обмеження, за яких людина може служити;
• визначити потребу в обстеженнях або лікуванні;
• підтвердити наявність стійких порушень здоров’я, які дають підставу для відстрочки;
• оцінити стан поранених або військових, які повернулися з лікування.

Без рішення ВЛК жодна мобілізація юридично неможлива.

---

2. Хто направляє на ВЛК?

Направлення на ВЛК видає ТЦК та СП після уточнення даних або при отриманні повістки.
У направленні має бути зазначено:

• ПІБ громадянина;
• мета проходження ВЛК (придатність до служби);
• перелік необхідних документів;
• адреса медичного закладу.

Без направлення ВЛК не проводиться (виключення — військові у частинах).

---

3. Які документи потрібні для проходження ВЛК?

Громадянин повинен надати:

• паспорт;
• ІПН;
• військово-обліковий документ;
• амбулаторну картку;
• виписки зі стаціонарів;
• довідки про хронічні захворювання;
• результати попередніх обстежень;
• документи про інвалідність (якщо є).

Важливо: ВЛК не робить діагнози «з нуля» — вона оцінює стан здоров’я на основі документів і наявних медичних даних.

---

4. Як проходить ВЛК — крок за кроком

Процес складається з таких етапів:

1. Реєстрація у медзакладі

Громадянина реєструють та перевіряють документи.

2. Проходження спеціалістів

Зазвичай це:

• хірург;
• терапевт;
• невропатолог;
• психіатр;
• офтальмолог;
• отоларинголог;
• стоматолог;
• кардіолог;
• інші за показами.

3. Вимірювання показників здоров’я

ЕКГ, флюорографія, аналізи, додаткові обстеження за потреби.

4. Засідання комісії

Лікарі виносять рішення на підставі всіх документів і результатів огляду.

5. Оголошення рішення

Громадянин отримує висновок, який передається в ТЦК.

---

5. Які рішення може прийняти ВЛК?

Відповідно до Наказу №402 існують такі категорії:

1. Придатний до військової служби

Людина не має серйозних обмежень.

2. Обмежено придатний

Може служити не в усіх родах військ (наприклад, не у штурмових підрозділах).

3. Тимчасово непридатний

Переважно через гострі захворювання або після операцій.
Повторна комісія — через 6–12 місяців.

4. Непридатний з виключенням з військового обліку

Призначається при тяжких хронічних станах, підтверджених документами.

---

6. Права громадянина на ВЛК

Громадянин має право:

• подавати всі наявні медичні документи;
• вимагати внесення інформації до протоколу;
• проходити повторні обстеження;
• отримати копію рішення ВЛК;
• оскаржити рішення ВЛК у вищій комісії або в суді;
• отримати направлення до додаткових спеціалістів.

Якщо ВЛК відмовляється розглядати документи або поводиться неправомірно — це може бути оскаржено.

---

7. Типові помилки та поширені міфи про ВЛК

Міф 1: ВЛК “не приймає довідки від приватних клінік”

Насправді комісія має право оцінювати будь-які медичні документи, але може вимагати підтвердження у державному закладі.

Міф 2: ВЛК завжди визнає людину придатною

Статистика показує, що рішення дуже різні — у деяких регіонах до 30% визнаються тимчасово непридатними.

Міф 3: Рішення ВЛК “остаточне”

Його можна оскаржити — це передбачено Наказом №402.

---

8. Приклад реальної ситуації

Громадянин з хронічною хворобою серця отримав направлення на ВЛК.
Приніс:

• виписки із трьох стаціонарів;
• висновок кардіолога;
• ЕКГ з навантаженням;
• довідку про регулярні напади тахікардії.

Комісія встановила: тимчасово непридатний на 6 місяців із направленням на додаткове обстеження.

Це типова ситуація: комплекс документів → обстеження → рішення.

---

ВЛК — це медична, а не адміністративна процедура. Її мета — об’єктивно оцінити стан здоров’я громадянина. Рішення ВЛК є ключовим документом для мобілізації, відстрочки або визначення військової спеціальності. Знання процедури та своїх прав дозволяє уникнути непорозумінь і контролювати весь процес.

Права та обов’язки громадян під час взаємодії з ТЦК

Права та обов’язки громадян у відносинах із територіальним центром комплектування та соціальної підтримки визначаються законами України, зокрема:

• Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12
• Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12
• Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12
• Постановою КМУ №1487 про військовий облік — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF

Розуміння своїх прав і обов’язків — це найкращий спосіб уникати конфліктів, неправомірних дій та маніпуляцій. Багато проблем у спілкуванні з ТЦК виникає не через злий умисел, а через брак інформації.

Нижче — детальний, структурований і повністю юридично обґрунтований огляд того, що зобов’язаний робити громадянин, і що він має право вимагати від ТЦК.

---

1. Обов’язки громадян під час взаємодії з ТЦК

Обов’язки чітко прописані в законі, тому виконання їх є обов’язком не перед ТЦК, а перед державою.

---

1) Ставати на військовий облік

Усі військовозобов’язані та призовники зобов’язані:

• вчасно стати на облік;
• поновлювати документи;
• зберігати військово-обліковий документ.

Це зазначено у ст. 1 та ст. 65 Закону №2232-ХІІ.

---

2) Повідомляти про зміну обставин

Протягом 7 днів громадянин повинен повідомити ТЦК про:

• зміну місця проживання;
• зміну місця роботи;
• отримання нової освіти;
• зміну сімейного стану;
• зміну номера телефону;
• зміни в стані здоров’я.

Це — один з найбільш порушуваних обов’язків у практиці ТЦК.

---

3) Приходити за повісткою

Громадянин зобов’язаний з’явитися:

• на уточнення даних;
• на проходження ВЛК;
• на збори резервістів;
• на відправку до військової частини (за рішенням ТЦК).

Порушення цього обов’язку може спричинити адміністративну відповідальність.

---

4) Проходити медичні огляди

Особа повинна:

• пройти медичне обстеження у визначений термін;
• надати медичні документи;
• виконувати вимоги лікарів щодо додаткових обстежень.

Це не лише обов’язок, а й захист самої людини, щоб її не мобілізували з прихованими хворобами.

---

5) Виконувати законні вимоги працівників ТЦК

Законні — це ті, що:

• передбачені законом;
• підтверджені документально;
• здійснюються в рамках повноважень.

Громадянин не зобов’язаний виконувати вимоги, які суперечать законам.

---

2. Права громадян під час взаємодії з ТЦК

Це те, чого багато людей не знають, і саме тут найчастіше відбуваються порушення. Кожне з прав прописане в законодавстві України, і громадянин має повне право вимагати їх дотримання.

---

1) Право на коректне та ввічливе ставлення

Працівники ТЦК зобов’язані:

• не принижувати гідність громадянина;
• не застосовувати силу (крім законних випадків, за участю поліції);
• спілкуватися в рамках етики держслужбовця.

Це закріплено у ст. 19 Конституції України та законах про держслужбу.

---

2) Право на повну інформацію

Громадянин може вимагати:

• чітке пояснення мети виклику;
• роз’яснення підстав для повістки;
• ознайомлення з документами;
• пояснення порядку мобілізації.

Це інформаційне право, гарантоване законом «Про звернення громадян».

---

3) Право знати дані службових осіб

Перед врученням повістки або складанням документа громадянин може попросити:

• прізвище;
• посаду;
• військове звання;
• службове посвідчення.

Відмова надати такі дані — порушення.

---

4) Право на медичні документи та повторну ВЛК

Особа має право:

• отримати копію висновку ВЛК;
• вимагати повторного огляду;
• проходити додаткові обстеження;
• оскаржувати рішення комісії.

Це прямо передбачено Наказом №402.

---

5) Право на відстрочку або звільнення

Якщо є законні підстави, громадянин не може бути мобілізований, доки не буде розглянуто документи.

Підстави визначені в ст. 23 Закону №3543-ХІІ:

• інвалідність;
• троє та більше дітей;
• догляд за родичем з інвалідністю;
• навчання;
• бронювання.

---

6) Право на юридичну допомогу

Громадянин може:

• консультуватися з юристом;
• мати адвоката під час складання адмінпротоколу;
• подавати заяви та скарги;
• оскаржувати дії працівників ТЦК.

Жоден працівник центру не має права заборонити це.

---

7) Право фіксувати взаємодію

Фотографувати або знімати відео можна, якщо це не заборонено спеціальними нормами безпеки.

ТЦК — не секторальна військова частина, а орган публічної влади.

---

3. Практичні приклади

Ситуація 1: Чоловік прийшов в ТЦК для уточнення даних. Працівник вимагає “підписати чистий бланк”.
➡ Це незаконно. Громадянин має право вимагати заповнений документ.

Ситуація 2: Громадянину відмовляють у повторній ВЛК.
➡ Він може подати письмову заяву. Відмова в порушенні Наказу №402.

Ситуація 3: Повістку вручає працівник ЖКГ.
➡ Незаконно. Він не є уповноваженою особою.

---

Права та обов’язки — це двостороння система. ТЦК зобов’язаний діяти виключно за законом, а громадянин має виконувати свої обов’язки, водночас контролюючи законність дій працівників. Розуміння своїх прав і обов’язків допомагає уникати конфліктів, маніпуляцій і порушень, а також максимально захистити власні інтереси.

Відповідальність за порушення військового обліку

Військовий облік — це обов’язок, закріплений законом. Від його дотримання залежить не лише робота територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а й обороноздатність держави. Тому законодавство передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил обліку, ухилення від мобілізації та інші пов’язані правопорушення.

Офіційні норми, які визначають відповідальність:

• Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
• Кримінальний кодекс України (ККУ) — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
• Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12
• Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12

Нижче — максимально деталізований огляд видів відповідальності, реальних прикладів та юридичних нюансів, які потрібно знати кожному громадянину.

---

1. Адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку

Адміністративні порушення — найпоширеніша категорія. Їх регулюють статті 210 та 210-1 КУпАП.

---

1) Стаття 210 КУпАП — порушення правил військового обліку

Порушеннями є:

• неявка до ТЦК для уточнення даних;
• неповідомлення про зміну місця проживання чи роботи;
• зіпсування або втрата військово-облікового документа;
• невиконання вимог щодо реєстрації;
• неподання документів для обліку.

Штрафи:

• від 3 400 до 5 100 грн (для громадян);
• від 5 100 до 8 500 грн (для посадових осіб).

Після повторного порушення штраф зростає.

---

2) Стаття 210-1 КУпАП — порушення законодавства про оборону та мобілізацію

Це серйозніші порушення, пов’язані з:

• неявкою за повісткою;
• ігноруванням мобілізаційних заходів;
• ухиленням від ВЛК;
• перешкоджанням працівникам ТЦК.

Штрафи:

• від 17 000 до 25 500 грн.

Це значно суворіші санкції, ніж за звичайний військовий облік.

---

2. Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність настає за серйозні порушення, пов’язані зі свідомим та доведеним ухиленням від мобілізації. Це регулює стаття 336 ККУ.

---

Стаття 336 ККУ — ухилення від мобілізації

Кримінальна відповідальність може настати, якщо:

• громадянин навмисно не з’явився за мобілізаційною повісткою;
• не пройшов ВЛК після мобілізаційного виклику;
• відмовився від відправки до військової частини;
• свідомо приховав інформацію, яка може вплинути на мобілізацію;
• надав підроблені документи для відстрочки.

Покарання:

• від 3 до 5 років позбавлення волі.

Важливо: кримінальна відповідальність не може застосовуватися за неявку на уточнення даних або ВЛК, якщо це не мобілізаційна повістка.

---

3. Інші види відповідальності

Окрім прямих статей, можуть бути застосовані:

---

1) Відповідальність за підробку документів (ст. 358 ККУ)

Якщо громадянин подав:

• підроблену довідку;
• фальсифіковану медичну карту;
• неправдиву інформацію про сімейний стан.

Покарання — штраф, арешт або обмеження волі.

---

2) Відповідальність за перешкоджання роботі ТЦК

Поширені ситуації:

• агресивна поведінка щодо працівників;
• відмова надати документи при перевірці;
• спроба заблокувати вручення повістки.

Може застосовуватися ст. 185 КУпАП — «злісна непокора законному розпорядженню працівника поліції».
Штраф або адміністративний арешт до 15 діб.

---

4. Хто не може бути притягнутий до відповідальності

Існують випадки, коли відповідальність не застосовується:

• якщо повістка була вручена з порушенням процедури;
• якщо особу не було ідентифіковано;
• якщо виклик оформлено неправильно;
• якщо людина перебувала на лікуванні або мала поважну причину;
• якщо відсутність документально підтверджена (командиром, роботодавцем, лікарнею).

Це важливі юридичні нюанси, які часто ігноруються.

---

5. Практичні приклади реальних ситуацій

Приклад 1: Громадянин переїхав і не повідомив ТЦК

Штраф — 3 400 грн за ст. 210 КУпАП.
Навіть якщо повістка не вручена.

---

Приклад 2: Не з’явився на ВЛК за направленням

Якщо це не мобілізаційне направлення, відповідальність — адміністративна, згідно зі ст. 210-1 — 17 000 грн.

---

Приклад 3: Не з’явився на відправку до частини

Це вже ст. 336 ККУ — реальний ризик позбавлення волі.

---

Приклад 4: Відмова підписувати повістку

Не є порушенням, але буде складено акт про відмову.
Штраф не накладається.

---

6. Чому важливо знати правила відповідальності

• щоб уникнути незаконних штрафів;
• щоб розуміти, які вимоги ТЦК є обов’язковими, а які ні;
• щоб знати різницю між адміністративною та кримінальною відповідальністю;
• щоб захистити себе від маніпуляцій;
• щоб правильно реагувати у складних ситуаціях.

Знання законів — це найкраща юридична зброя для кожного громадянина.

Соціальна підтримка — це одна з найважливіших і водночас найменш зрозумілих частин роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Багато хто помилково вважає, що ТЦК займається виключно мобілізацією та військовим обліком, але насправді соціальний напрям є ключовим — особливо у період війни. Саме через ТЦК оформлюється значна частина документів, які стосуються пільг, виплат, статусів та гарантій як військовослужбовцям, так і членам їхніх сімей.

Робота цього напряму регулюється декількома законами, серед яких основні:

• Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12
• Закон “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12
• Постанови Кабінету Міністрів щодо виплат і компенсацій (наприклад, № 168, № 975 тощо)

Соціальна підтримка у ТЦК та СП

Соціальна підтримка — це не лише довідки чи статуси. Це комплексна система допомоги, яка повинна забезпечити захисникам і їхнім родинам гідні умови та повагу від держави.

---

1. Які види соціальної підтримки надає ТЦК та СП?

ТЦК виконує понад 20 функцій у сфері соціального захисту. Найважливіші з них:

---

1) Оформлення статусу Учасника бойових дій (УБД)

ТЦК збирає та передає документи для комісій, які ухвалюють рішення про присвоєння статусу УБД.
Документи можуть включати:

• витяги з бойових наказів;
• підтвердження перебування в зоні бойових дій;
• довідки від військової частини.

Отримання статусу дає право на:

• знижки на комунальні послуги;
• пільги на навчання;
• медичні гарантії;
• санаторно-курортне лікування;
• позачергове отримання землі;
• безкоштовний проїзд у громадському транспорті (залежно від регіону).

---

2) Допомога сім’ям загиблих військовослужбовців

Це найскладніший і найчутливіший напрям роботи ТЦК.

Він включає:

• оформлення одноразової грошової допомоги;
• оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• видачу довідок про загибель;
• допомогу у зборі документів;
• координацію з Пенсійним фондом;
• консультації щодо додаткових виплат (КМУ № 168 — 15 млн грн родині загиблого).

Працівники соціального відділу ТЦК також допомагають родинам:

• проходити процедури ідентифікації;
• отримувати психологічну підтримку;
• взаємодіяти з військовими частинами.

---

3) Оформлення довідок для виплат по пораненнях

ТЦК оформлює:

• довідки про обставини поранення;
• акти Н-5 та Н-1;
• підтвердження участі у бойових діях.

Ці документи необхідні для:

• отримання компенсацій;
• встановлення інвалідності;
• призначення медичної реабілітації.

---

4) Оформлення статусу “особа з інвалідністю внаслідок війни”

Також ТЦК бере участь у процесі формування документів для МСЕК.
Після встановлення інвалідності особа має право на:

• щомісячні виплати;
• безкоштовну реабілітацію;
• лікування та протезування;
• психологічну допомогу;
• забезпечення транспортом або засобами реабілітації.

---

5) Консультації щодо пільг і виплат

Соціальні працівники ТЦК:

• пояснюють порядок отримання пільг;
• допомагають знайти правильні державні програми;
• направляють до відповідних органів.

Це важливо, оскільки в Україні понад 70 видів державних та місцевих пільг, і розібратися у всьому самостійно важко.

---

2. Які документи оформлюються через ТЦК?

Найбільш поширені документи:

• довідка про участь у бойових діях;
• довідка про поранення;
• довідки про військову службу;
• підтвердження мобілізації;
• акти про загибель;
• документи для виплат родині загиблого;
• направлення на МСЕК;
• акти розслідування нещасних випадків під час служби.

Усі документи оформлюються відповідно до наказів Міноборони та постанов Кабміну.

---

3. Взаємодія ТЦК з іншими органами у питаннях соцзахисту

Соціальний підрозділ ТЦК працює з:

• Пенсійним фондом України;
• Міністерством соціальної політики;
• місцевими центрами соцзахисту;
• військовими частинами;
• лікарнями та реабілітаційними центрами;
• психологічними службами.

Це дозволяє організувати повний супровід військовослужбовця або членів його сім’ї.

---

4. Типові проблеми та як їх вирішують

Проблема 1 — недостача документів для статусу УБД

➡ ТЦК запитує документи у військової частини або архіву.

Проблема 2 — затримка довідок для сімей загиблих

➡ ТЦК звертається до командування частини та проводить прискорену перевірку.

Проблема 3 — неправильні формулювання в актах поранення

➡ Проводиться службове розслідування, акт може бути перероблений.

---

5. Чому соціальна робота ТЦК настільки важлива

Тому що саме ТЦК часто є першою точкою контакту родини військового з державою.
Під час війни тисячі родин:

• отримують допомогу;
• проходять складні бюрократичні процедури;
• стикаються з психологічними травмами;
• потребують постійної підтримки.

Соціальна робота — це частина оборони країни, так само важлива, як і мобілізація.

Найпоширеніші питання про ТЦК та СП

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — це структура, навколо якої виникає найбільше питань, чуток і непорозумінь. У воєнний час кількість інформації в соцмережах зростає у рази, але значна її частина — це неперевірені твердження, емоційні висновки або відверті фейки. Тому важливо спиратися виключно на закони та офіційні джерела, такі як:

• Міністерство оборони України — https://www.mil.gov.ua
• Генеральний штаб ЗСУ — https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
• Урядовий портал — https://www.kmu.gov.ua
• Верховна Рада України — https://zakon.rada.gov.ua

Нижче подано докладні відповіді на найбільш поширені питання, які щодня ставлять громадяни у соцмережах, юридичних чатах і під час звернень до ТЦК.

Питань щодо роботи ТЦК багато, але більшість із них має чіткі та однозначні відповіді, прописані в законах. Знання таких нюансів дозволяє розуміти, коли дії центру є законними, а коли — ні, як правильно реагувати на повістки, що робити у разі конфліктів та яким правам громадянин може користуватися під час взаємодії з ТЦК.

Як перевірити інформацію про ТЦК: офіційні ресурси

Під час війни інформація поширюється блискавично, але далеко не завжди вона є достовірною. Фейки, домисли, маніпуляції та неперевірені “новини” про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки часто викликають паніку, конфлікти з військовими та неправильні юридичні рішення. Тому кожен військовозобов’язаний та кожна родина військовослужбовця повинні знати, де шукати офіційну, а не вигадану інформацію.

У цьому розділі зібрані всі державні джерела, через які можна перевірити новини, постанови, накази, роз’яснення та іншу актуальну інформацію про ТЦК та СП.

---

1. Верховна Рада України — всі закони в одному місці

Це головний портал, де публікуються:

• закони;
• постанови Кабміну;
• накази;
• офіційні тлумачення.

Весь контент є оригінальним та юридично чинним.

Офіційний сайт:
👉 https://zakon.rada.gov.ua

На цьому ресурсі можна знайти всі основні документи, що регулюють діяльність ТЦК:

• Закон «Про військовий обов’язок і військову службу»;
• Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
• Постанову КМУ № 1487 про військовий облік;
• Наказ МОУ № 402 про ВЛК;
• Постанову про утворення ТЦК.

Це найточніше джерело нормативної інформації.

---

2. Міністерство оборони України — офіційна позиція МОУ

Сайт та офіційні сторінки МОУ — це основне джерело новин щодо мобілізації, змін у законодавстві та офіційних роз’яснень.

Офіційний сайт:
👉 https://www.mil.gov.ua

Тут регулярно публікуються:

• пресрелізи щодо мобілізації;
• роз’яснення про бронювання;
• документи про соціальні гарантії військових;
• інструкції з оформлення статусів;
• оновлення правил військового обліку;
• нові накази МОУ.

Усі матеріали перевірені та не містять фейків.

---

3. Генеральний штаб Збройних сил України

Генштаб — один із найнадійніших і найшвидших джерел інформації. Саме тут найчастіше публікуються:

• офіційні роз’яснення щодо мобілізації;
• відповіді на найпоширеніші питання;
• пояснення щодо процедур вручення повісток;
• спростування фейків;
• статистика мобілізації та ротацій;
• офіційні заяви військового командування.

Посилання на офіційну сторінку Генштабу:
👉 https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua

Генштаб публікує інформацію першочергово, а медіа лише повторюють її. Тому перевіряти новини краще тут.

---

4. Урядовий портал — інформація про постанови Кабінету Міністрів

Урядовий портал публікує:

• постанови, що набули чинності;
• проєкти постанов;
• офіційні коментарі щодо змін.

Сайт:
👉 https://www.kmu.gov.ua

Саме тут з’являються:

• зміни у військовому обліку;
• оновлені правила мобілізації;
• постанови щодо виплат;
• роз’яснення для підприємств (бронювання).

---

5. Офіційні сайти обласних військових адміністрацій (ОВА)

ОВА керують роботою ТЦК у кожній області. На їхніх сайтах можна знайти:

• графіки роботи ТЦК;
• офіційні попередження та роз’яснення;
• нові правила обліку на регіональному рівні;
• інформацію про мобільні групи;
• телефони гарячих ліній.

Приклад (Київська ОВА):
👉 https://kyiv.gov.ua

Перевага — інформація максимально актуальна для конкретного регіону.

---

6. Дія та державні реєстри

Деякі дані щодо військового обліку доступні через:

• застосунок «Дія»;
• Єдиний державний демографічний реєстр;
• інформаційні сервіси на порталах Мінсоцполітики та Пенсійного фонду.

Сайт «Дія»:
👉 https://diia.gov.ua

Однак важливо: ТЦК не бере дані з Дії автоматично — потрібне окреме підтвердження.

---

7. Офіційні канали комунікації ТЦК та СП

Багато територіальних центрів ведуть:

• сторінки у Facebook;
• Telegram-канали;
• інформаційні портали;
• сторінки в Instagram.

Там публікується:

• графік роботи;
• контакти відповідальних осіб;
• спростування фейків;
• оголошення щодо ВЛК;
• роз’яснення про повістки.

Це зручно, але варто перевіряти, чи сторінка є офіційною (галочка або посилання з сайту ОВА).

---

8. Які джерела НЕ можна використовувати?

Категорично не рекомендується довіряти:

• телеграм-каналам без офіційних реквізитів;
• анонімним каналах у соцмережах;
• “інсайдам” від блогерів;
• непідтвердженим ЗМІ;
• приватним чатам у месенджерах.

У 2023–2024 роках СБУ виявила сотні фейкових сторінок, які свідомо поширювали неправдиву інформацію про мобілізацію.

---

Перевірка інформації — це питання не лише знань, а й безпеки.
Щоб уникнути паніки, неправомірних дій і невірних юридичних рішень, необхідно користуватися виключно державними та офіційними джерелами.
ТЦК та СП — це структура, яка працює у системі Міноборони, тому всі нормативні зміни проходять через державні ресурси, а не через соцмережі та чутки.

Міфи та фейки про ТЦК та СП

Навколо територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за час війни виникла безліч міфів та дезінформаційних вкидів. Їх активно поширюють анонімні телеграм-канали, соцмережі, маловідомі сайти та іноді навіть люди, які стали свідками неповної або неправильно інтерпретованої ситуації. Більшість фейків створені з однією метою — посіяти недовіру між громадянами та державними інституціями, спровокувати паніку та знизити обороноздатність країни.

Саме тому важливо розібратися, які твердження є правдою, а які — вигадкою. Нижче наведено найпоширеніші міфи про ТЦК та СП, з детальними спростуваннями, прикладами та посиланнями на офіційні джерела.

---

1. Міф: “ТЦК може мобілізувати людину прямо на вулиці”

Це один із найпопулярніших фейків.

Правда:

ТЦК не може мобілізувати людину на місці.
Мобілізація можлива лише після:

1. уточнення даних;
2. проходження ВЛК;
3. ухвалення рішення комісією;
4. формування мобілізаційного наказу;
5. підписання документів;
6. відправки у військову частину.

Жоден зі згаданих етапів неможливо провести “на лавці” чи “біля магазину”.

Офіційне підтвердження — Закон України № 3543-XII:
👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12

---

2. Міф: “Поліція може одразу силоміць відвезти до військової частини”

Правда:

Поліція не має таких повноважень.
Вона може:

• встановити особу;
• скласти протокол;
• передати інформацію до ТЦК.

А от доставити громадянина до військової частини — це грубе порушення закону.

Підтвердження — Закон «Про Національну поліцію» (ст. 31–32):
👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19

---

3. Міф: “Повістка = мобілізація”

Правда:

Повістка — це лише виклик, і у 80% випадків вона видається:

• для уточнення даних;
• для ВЛК;
• для звірки документів.

Мобілізаційна повістка видається лише після медкомісії і містить конкретну дату відправки.

---

4. Міф: “Якщо не підписав повістку — її немає”

Правда:

Відмова від підпису не звільняє від обов’язку з’явитися.

У таких випадках складається акт у присутності двох свідків — і повістка вважається врученою.
Це передбачено Постановою КМУ №1487.
👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF

---

5. Міф: “ТЦК забирає людей, щоб виконати “план” мобілізації”

Правда:

Офіційно поняття “план мобілізації” не існує.
ТЦК формують мобілізаційні команди відповідно до потреб конкретних військових частин. Це не “план”, а запит командування.

Цю інформацію неодноразово підтверджував Генеральний штаб:
👉 https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua

---

6. Міф: “ВЛК завжди визнає всіх придатними”

Правда:

Це неправда — сотні людей щомісяця отримують статус:

• “тимчасово непридатний”;
• “обмежено придатний”;
• “непридатний”.

ВЛК працює на основі Наказу МОУ №402:
👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1363-14

Рішення залежать від документів, а не від бажання комісії.

---

7. Міф: “Жінок масово мобілізують”

Правда:

Жінок мобілізують виключно добровільно, за контрактом.
Обов’язковий облік стосується лише окремих медичних та технічних спеціальностей.

Це офіційна позиція Міністерства оборони:
👉 https://www.mil.gov.ua

---

8. Міф: “Повістка може прийти у Viber або Telegram”

Правда:

Жодна повістка в електронному вигляді не має юридичної сили.
Повістка повинна бути вручена:

• особисто;
• за місцем роботи;
• рекомендованим листом (якщо передбачено);
• у присутності свідків.

Мобільні чат-боти — це лише інструмент комунікації.

---

9. Міф: “ТЦК можуть забрати водійські права або вилучити телефон”

Правда:

Працівники ТЦК не мають таких повноважень.
Це може робити лише поліція і тільки у випадках, передбачених законом.

---

10. Міф: “Якщо ігнорувати повістки, то нічого не буде”

Правда:

Ігнорування може призвести до:

• штрафів (ст. 210, 210-1 КУпАП);
• притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 336 ККУ).

---

11. Міф: “Можна купити фальшиві довідки, і це працює”

Правда:

За підробку документів передбачена кримінальна відповідальність (ст. 358 ККУ), а також додаткові кримінальні провадження.

Крім того, всі довідки перевіряються:

• лікарнями;
• електронними реєстрами;
• правоохоронними органами.

Фальшиві документи — це штрафи, кримінал і заборона на виїзд.

---

Міфи про ТЦК та СП з’являються щодня, і більшість із них — фейки, створені для маніпуляцій та дезінформації. Реальні правила описані в законах, і лише державні джерела можуть надати правдиву інформацію. Логіка проста: якщо новину неможливо перевірити у МОУ, Генштабі чи на Законах України — швидше за все, це фейк.

Поради юриста щодо взаємодії з ТЦК

Взаємодія з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки часто викликає хвилювання навіть у тих, хто не має підстав для занепокоєння. Причина проста: брак інформації, велика кількість фейків, емоційний фон війни та непоодинокі випадки порушення процедур. Саме тому важливо знати, як юридично грамотно поводитися у спілкуванні з ТЦК, щоб захистити свої права й одночасно виконувати передбачені законом обов’язки.

Нижче — практичні поради юриста, засновані на чинному законодавстві України, судовій практиці та реальних кейсах зі звернень громадян.

---

1. Завжди майте з собою документи

Закон вимагає, щоб військовозобов’язаний мав при собі:

• паспорт або ID-картку;
• військово-обліковий документ (приписне, військовий квиток, тимчасове посвідчення).

Це зазначено в Постанові КМУ №1487.

Порада юриста:
Зробіть копію всіх документів і зберігайте в телефоні — інколи це допомагає швидко підтвердити особу, якщо оригінали залишилися вдома.

---

2. Вимагайте чіткого пояснення підстав для звернення

Якщо працівник ТЦК або поліції звертається до вас, ви маєте право запитати:

• з якою метою;
• на якій підставі;
• хто саме до вас звертається (ПІБ, посада, посвідчення).

Стаття 19 Конституції України зобов’язує посадових осіб діяти лише в межах закону.

Порада юриста:
Спокійно попросіть показати службове посвідчення, щоб упевнитися, що перед вами дійсно представник ТЦК.

---

3. Фіксуйте всі дії на відео

Відеозйомка не заборонена, якщо ви не знаходитеся на режимному об’єкті. ТЦК не є секретною військовою частиною.

Відеозйомка допомагає:

• уникнути неправомірних дій;
• підтвердити факти у випадку спору;
• зафіксувати порушення процедури вручення повістки.

Порада юриста:
Скажіть: «Я здійснюю відеофіксацію у рамках захисту своїх прав».

---

4. Перевіряйте правильність оформлення повістки

Повістка повинна містити:

• підставу виклику;
• ПІБ військовозобов’язаного;
• дату та час прибуття;
• підпис начальника ТЦК;
• печатку;
• дані про вручення.

Якщо чогось бракує — документ недійсний.

Порада юриста:
Ніколи не підписуйте “чистих” або незаповнених бланків.

---

5. Не уникайте актуалізації даних

Уточнення даних — це не мобілізація.
Це звичайна юридична процедура, за відсутність якої можуть накласти штраф (ст. 210 КУпАП).

Порада юриста:
Якщо вас викликають для уточнення даних — сходіть. Це захищає вас від більших проблем у майбутньому.

---

6. Якщо є медичні проблеми — підготуйте документи заздалегідь

До ВЛК необхідно зібрати:

• амбулаторну картку;
• виписки;
• результати аналізів;
• документи про хронічні хвороби;
• рекомендації лікарів.

Без документів комісія не зможе винести об’єктивне рішення.

Порада юриста:
Зробіть копії всіх медичних документів і зберігайте в окремій папці — це прискорює проходження ВЛК.

---

7. Ви маєте право на адвоката

Це право гарантується Конституцією України та Кодексом про адміністративні правопорушення. Якщо вам:

• складають адмінпротокол;
• вручають незрозумілий документ;
• ставлять під сумнів ваші дані —

ви маєте право викликати адвоката або юридичного представника.

Порада юриста:
Не підписуйте документи, якщо не розумієте їх суть. Попросіть копію та час для консультації.

---

8. Виконуйте законні вимоги, але фіксуйте порушення

Юрист завжди радить:
не йдіть на конфлікт, дійте в рамках закону, але фіксуйте все, що викликає сумніви.

Якщо дії працівника ТЦК незаконні:

• подайте скаргу до керівництва ТЦК;
• зверніться до ОВА;
• подайте заяву до поліції;
• скористайтеся правом на звернення до суду.

Деталі, як працює електронний суд

---

9. Не користуйтеся “схемами”

Підроблені медичні довідки, “липові” акти або спроби заплатити комусь у ТЦК — це:

• стаття 358 ККУ (підробка документів);
• стаття 369 ККУ (хабар);
• заборона на виїзд;
• реальне ув’язнення.

Порада юриста:
Усі документи мають бути лише офіційними.

---

10. Завжди зберігайте спокій та дійте правомірно

Найголовніше — не панікувати і не конфліктувати. Більшість ситуацій можна вирішити спокійно, ввічливо і юридично грамотно.

---

Юридично грамотна взаємодія з ТЦК — це поєднання:

• знання своїх прав;
• виконання обов’язків;
• фіксації всіх дій;
• уникнення конфліктів;
• своєчасного реагування на виклики та документи.

Ці поради допоможуть кожному діяти впевнено, спокійно та в рамках закону, а також уникнути помилок, непорозумінь і зайвих ризиків.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — це не просто державна структура, що відповідає за мобілізацію. Це складний багатофункціональний орган, який поєднує у собі військові, адміністративні, медичні та соціальні функції. ТЦК — це точка дотику громадян із системою оборони країни, і від того, наскільки правильно та прозоро він працює, залежить і обороноздатність держави, і якість захисту прав військовослужбовців та їхніх родин.

Головна проблема, з якою стикаються громадяни, — це інформаційний хаос. Фейки, чутки, неперевірені “новини” часто створюють плутанину і страх. Але коли людина знає, як реально працює система — ці страхи зникають.
Закон визначає:

• що таке ТЦК;
• які повноваження має персонал;
• які права має громадянин;
• коли можна вимагати відстрочку;
• що робити, якщо процедури порушені;
• як діяти при отриманні повістки;
• як перевіряти інформацію тільки через офіційні джерела.

У статті ми детально розібрали:

• роботу ТЦК;
• функції, структуру та соціальну підтримку;
• процедури мобілізації та ВЛК;
• права і обов’язки громадян;
• відповідальність;
• юридичні поради;
• найпоширеніші міфи й фейки;
• офіційні ресурси, де можна перевірити інформацію.

Розуміння цих процесів — це не лише спосіб уникнути проблем. Це елемент громадянської зрілості та особистої правової безпеки.

Україна зараз переживає найскладніший період в історії, і саме чіткість роботи державних структур та обізнаність громадян є основою нашої стійкості. ТЦК — це частина оборони, але також і частина системи підтримки наших військових. А значить — частина нашої спільної перемоги.